Открытки и пожелания, календарь праздников и события, история и библиотека, каталог сайтов от webplus.info
Каталог подарков к праздникам и событиям НАЙТИ ПОДАРОК
Версия страницы для смартфонов, планшетов и мобильных устройств МОБИЛЬНАЯ ВЕРСИЯ    Свежий календарь праздников и событий КАЛЕНДАРЬ    Все новости НОВОСТИ    Открытки КАТАЛОГ ОТКРЫТОК    Каталог пожеланий и поздравлений ПОЖЕЛАНИЯ    Исторические очерки ИЗ ИСТОРИИ...  Красивые обои на рабочий стол ОБОИ    отборные сайты КАТАЛОГ САЙТОВ  Мультивалютный обменный сервис
ОБЪЯВЛЕНИЯОБЪЯВЛЕНИЯ
НовостиНовости
  BOXNEWS.com.ua
  Delo.ua
  E-News
  FOOTBALL.UA
  HiTech.Expert
  Korrespondent.Net
  Lenta.ru
  Mignews.com.ua
  WorkNew
  chaskor.ru
  i-pro.kiev.ua
  medportal.ru
  news.rambler.ru
  newsru.com
  prime-tass.ru
  tsn.ua
  ukrinform.ua
  zik.ua
  «Новые Известия»
  Аргументы.ру
  Газета.Ru
  ГолосUA
  Дни.ру
  ИА Интерфакс
  ИА УНН
  ИА «Альянс Медиа»
  ИА Росбалт
  ИТАР ТАСС
  Интернет-газета forUm
  Интерфакс
  КиевВласть
  Комментарии
  Коммерсантъ
  Компьюлента
  ЛIГАБiзнесIнформ
  Лига Новости
  НТВ. Новости
  Независимая Газета
  Новый Регион
  Обозреватель
  ПОЛИТ.РУ
  ПРО ФУТБОЛ
  Правда.Ру
  РИА Новости
  Радіо Свобода
  СЕГОДНЯ.ua
  Телекритика
  УБР
  УНИАН
  УРА-Информ
  Українська Правда
  ФРАЗА.com.ua
  Цензор.нет
ОТКРЫТКИСамые популярные открытки
Самые популярные открытки - Праздники Праздники
Самые популярные открытки - Сегодня День... Сегодня День...
Самые популярные открытки - Смешные открытки Смешные открытки
Самые популярные открытки - Моя семья Моя семья
Самые популярные открытки - Учёба и работа Учёба и работа
Самые популярные открытки - События События
Самые популярные открытки - Поздравления Поздравления
Самые популярные открытки - Друзьям Друзьям
Самые популярные открытки - Любимым Любимым
Самые популярные открытки - Брачные Брачные
Самые популярные открытки - Ретро открытки Ретро открытки
Самые популярные открытки - Соболезнования Соболезнования
Самые популярные открытки - Христианские анимированные открытки Христианские анимированные открытки
Самые популярные открытки - День рождения День рождения
Самые популярные открытки - С Добрым утро С Добрым утро
 
ИНФОРМЕРЫкалендарь праздников и событий
Календарные информеры
для сайтов

Календарные информеры для сайтов

29 мая 2017, понедельник 12:46

№ 11662041

Новости - Украина

Новости - Украина
Новости - Украина - События

События

все новости раздела
с комментариями
15:35
25 Май
Посадовців Київської митниці затримали за хабар (Українська Правда)
Співробітники Служби безпеки України спільно з військовою прокуратурою викрили на хабарі трьох посадовців Київської митниці.
10:52
24 Май
Торгівля понад усе, або як село Лісники відбирає землю у громади Києва (КиевВласть)
В районі села Лісники Києво-Святошинського району Київської області уздовж Дніпропетровського шосе (Старообухівська траса) зі сторони м. Києва в сторону с. Ходосіївка системно знищують ліс. Багаторічні дерева спилюють через бажання мешканців та сільської ради с. Лісники мати вільний доступ до Дніпропетровського шосе для проведення стихійної незаконної торгівлі. Також однією із причин знищення насаджень є бажання облаштувати дорогу для членів місцевого елітного кінного клубу. Звичайно, про якісь податки до бюджету Києва, сплату орендної плати за користування земельною ділянкою, не йдеться. Вигідний бізнес, ніякої звітності, ніяких норм, тільки гроші. Між тим, ліс, що вирубується, входить до складу "Національного природного парка "Голосіївський”, та згідно земельного кадастру м. Києва закріплений за комунальним підприємством "Лісопаркове підприємство “Конча-Заспа” і входить до складу земель Голосіївського району м. Києва. Безконтрольне та безвідповідальне багаторічне знищення лісу та самовільне зайняття київських земельних ділянок з цільовим призначенням земель лісового фонду мало місце, поки мешканці с. Лісники спільно з небайдужими киянами не організували громадську організацію "Громадський рух "Чернечий ліс", метою якої є захист лісових масивів с. Лісники та Ходосіївка. Так, з початку своєї роботи, активісти Громадського руху "Чернечий ліс" спільно з працівниками КП "Лісопаркове підприємство "Конча-Заспа" встановили інформаційні таблички з даними про те, що земельні ділянки та дерева входять до складу "Національного природного парку "Голосіївський”. Окрім інформаційних таблиць уздовж Дніпропетровського шосе були виставлені межові знаки біло-зеленого кольору, які визначають межі лісу та землі лісового фонду. Спільними зусиллями рухівців та КП "Лісопаркове підприємство "Конча-Заспа" у квітні 2017 р. на земельній ділянці парку "Голосіївський" на Дніпропетровському шосе біля зупинки транспорту с. Лісники було висаджено 90 молодих дерев. Однак, напередодні травневих свят невідомі вирвали всі 90 дерев, що були висаджені біля зупинки. Працівники КП "Лісопаркове підприємство "Конча-Заспа" викликали національну поліцію м. Києва для фіксації правопорушення та проведення слідчих дій, проте працівники поліції лише прийняли заяву та пообіцяли встановити винних. Ми думаємо, що дерева вирвали для стихійного продажу на ринку, що станом на момент звернення до поліції вже був розташований на вказаній земельній ділянці. Це - ринок, на якому продають рослини. Межові стовпчики з біло-зеленого кольору місцевими торгашами перефарбовані в кольори державного прапору, мабуть, як надія, що ці патріотичні кольори збережуть їх від чогось надзвичайного. Одночасно сільська рада села Лісники Києво-Святошинського району Київської області на землях "Національного природного парку "Голосіївський" встановила паркан біля якого з’явилися торгові ряди, мафи, та інші тимчасові споруди, які без дозвільних документів продають товар сумнівної якості і, за традицією, без сплати жодних податків до бюджету м. Києва. Столична влада відрядила на місце торгівлі представника департаменту земельних ресурсів м. Києва, за результатами його виїзду було складено акт з описом виявлених порушень землекористування, самовільного заняття невідомими особами земельної ділянки на який провадиться торгівля та облаштування торгових рядів, а також зазначено законного користувача об’єкта обстеження -  КП "Лісопаркове підприємство "Конча-Заспа”. КП "Лісопаркове підприємство "Конча Заспа" на підставі картографічних матеріалів 2010 року, даних земельного кадастру м. Києва та п. 5. Перехідних та прикінцевих положень Лісового кодексу України є єдиним балансоутримувачем вказаної земельної ділянки, а власником – територіальна громада м. Києва. В силу різних обставин і нормативних положень КП не може в повній мірі реагувати та припиняти порушення норм лісового законодавства України, керівництво може лише звернутися до компетентних органів з проханням встати на захист лісу та земель лісового фонду. Лісопаркове підприємство "Конча-Заспа" неодноразово зверталося до Міністерства Екології та природних ресурсів України, до керівництва Національної поліції у м. Києві, державної екологічної інспекції у м. Києві з проханням захистити землі лісового фонду від стихійної торгівлі та очисти їх від незаконно встановлених  торгівельних рядів, проте всі ці звернення поки що не принесли жодних плодів. Подписывайтесь на новости «Киев V ласть»   Тим часом, сільська рада села Лісники Києво-Святошинського району Київської області досить активно реалізує свої плани щодо незаконного заволодіння земельними ділянками  Голосіївського району м. Києва та "Національного природного парку "Голосіївський”. У 2014 році підписами сільського голови та сільського землевпорядника було затверджено розвиток села за рахунок земель лісового фонду м. Києва, а саме земель "Національного природного парка "Голосіївський”, як вбачається з генерального плану с. Лісники, замість лісів, сільська рада запланувала будівництво ринку, очисних споруд, та дороги для членів кінного клубу. Київська влада поки мовчить і не може або не хоче встати на захист своїх земель.    Олександр Ворона, Голова ГО "Громадянський рух "Чернечий ліс" Киев V ласть
10:03
23 Май
ОТГ і якість освіти (КиевВласть)
Питання децентралізації влади, забезпечення якості життя населення є пріоритетом для влади на місцях. Особливої ваги набуває проблема створення дієвих ОТГ, які здатні виконати окреслене вище завдання. У цьому ми переконалися беручи участь у роботі круглого столу «Шляхи взаємодії відділу освіти РДА, загальноосвітньої школи і місцевої громади у створенні та розвитку опорного закладу освіти», який був проведений 18 травня поточного року у Фурсівській сільській раді Білоцерківського району Київської області. Учасниками зібрання були: знаний в Україні голова Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, голова Фурсівської сільської ради Микола Фурсенко, начальник відділу освіти Білоцерківської РДА Оксана Кравченко, директор Фурсівської ЗОШ І-ІІІ ст. Михайло Шевченко, науковці Інституту модернізації освіти МОН України та ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України: доктор педагогічних наук, професор Наталія Клокар, кандидат наук з державного управління, доцент Роман Козенко; актив сільської ради, батьки учнів. Присутні з великою зацікавленістю слухали розповідь сільського голови Миколи Фурсенка про стан та перспективи розвитку населених пунктів сільської ради, аргументи на користь створення ОТГ. Такої закоханої у свою рідну землю, своє село людину ще треба пошукати! У цього талановитого менеджера стільки ентузіазму, енергії, знань і бажань змінити свій рідний край на краще! Особливістю Фурсівської сільської ради є одностайність і згуртованість громади у бажанні створити повноцінну ОТГ, бо жителі розуміють, що це реальний шанс вирішити економічні і соціальні питання території. Всі вони як єдина сім’я, що реально знає і розуміє чого хоче. Єдність у всьому: тісній співпраці з підприємствами і господарствами, створенні нових робочих місць, організації свят, дозвілля, відпочинку, благоустрої садиб і вулиць. Поряд досвідчені ветерани і молоде покоління, аграрії і працівники соціальної сфери. Тож слово за Київською обласною радою, рішення якої про створення Фурсівської ОТГ з таким нетерпінням чекають жителі сіл Фурсівської сільської ради! Подписывайтесь на новости «Киев V ласть»     А для нас, представників освіти і науки було надзвичайно важливим почути найголовніше: що дасть створення ОТГ для забезпечення якості освіти?   Досить жваво обговорювались такі питання: 1. Чи сприяє оптимізація мережі закладів освіти району покращенню якості освіти сільських дітей? 2. Якою бачить опорну школу сільський голова і громада. Чи здатна опорна школа села задовольнити освітні потреби жителів сіл? Що для цього потрібно? 3. У чому має бути співпраця школи і громади задля створення опорного закладу освіти?  4. Чи потрібні зміни у законодавстві? Які саме? У процесі діалогу ми зрозуміли, що всі присутні глибоко усвідомлюють: школу на селі спасе економіка самого села, оскільки створення умов для розвитку малого і середнього бізнесу, підтримка приватного господарювання, а відповідно – розвиток інфраструктури сприятиме тому, що молодь залишатиметься жити і працювати у селі, створюватимуться сім’ї, народжуватимуться діти. І тоді наповненими будуть і дитячі садки, і школи. Така тенденція вже стала нормою для цієї сільської ради. Невтомний і далекоглядний Микола Фурсенко вже все прорахував: ОТГ матиме можливість створити дві опорні школи з філіями, запровадити повноцінне профільне навчання та інклюзивну освіту, придбати шкільні автобуси, купити сучасне шкільне обладнання, створити центр позашкілля, розвивати фізкультуру і спорт. Вже сьогодні влада на селі вирішує питання житла для молодих спеціалістів, а попереду - нове будівництво. У процесі спілкування переконливо звучали слова про рідне село і Варвари Крикун, ентузіаста гарних починань у громаді, яка вже багато років є заступником голови ради ветеранів села, підтримує активне спілкування старшого покоління жителів з учнями школи.  На завершення обговорення актуальних питань взаємодії влади і громади у забезпеченні якості життя населення, учасники круглого столу мали можливість пройтися затишними вулицями Фурсів, відвідати будинок культури, переглянути чудовий короткометражний фільм про Фурси, віддати шану полеглим воїнам, поспілкуватися з жителями села.  Підсумовуючи сказане, зважаючи на почуте і побачене у Фурсівській сільській раді, вкотре переконуємося у наступному: - побудова громадянського суспільства в Україні – реально можлива і потрібна справа, яка має вирішуватися спільно і оперативно як на рівні вищого керівництва держави, так і на рівні обласних рад. Зволікання та відтягування зі створенням ОТГ негативно впливає на якість будівництва демократичного устрою, у якому сама громада на місцях покликана вирішувати питання свого життя;  - обласні ради повинні оперативніше реагувати на запити сільських рад у питаннях створення ОТГ. Не шукати причини чому не створювати ОТГ, а підтримувати і приймати позитивні рішення щодо нових територіальних об’єднань; - Міністерство освіти і науки України має надати рекомендації для керівників обласних, селищних, сільських рад про першочергове створення ОТГ (там, де це планується), а лише потім - відкриття опорних шкіл. Такий підхід дасть можливість уникнути складних непорозумінь коли спочатку створюється опорна школа, а потім ОТГ. Адже інколи маємо юридичну колізію: після створення ОТГ опорна школа належить до однієї громади, а її філії - до інших. Тому зразу ж виникають питання підпорядкованості філій та їх фінансування;  - створення опорних шкіл, зокрема в ОТГ, дасть реальний шанс покращення їх фінансування, матеріально – технічного забезпечення за рахунок коштів громади, вирішення кадрового питання шляхом надання гарантованого соціального пакета молодим спеціалістам, досвідченим педагогам і керівникам, перетворить опорну школу в інформаційно – просвітницький центр з розвитку громадянських компетентностей педагогів, учнів, їхніх батьків, всіх жителів ОТГ. Наталія Клокар, доктор педагогічних наук, професор, Заслужений працівник освіти України, головний експерт швейцарсько – українського проекту «Розвиток громадянських компетентностей в Україні»,   кандидат наук з державного управління Джерело Киев V ласть
09:32
23 Май
Віктор Малаш: “З питань проведення реформ обласна влада з нами не співпрацює” (КиевВласть)
Гасло “чим гірше народові - тим краще владі” за роки Незалежності для багатьох українців із алегорії перетворилося на основну формулу взаємин між громадянами і керманичами різного штибу. Небезпідставно в суспільній свідомості образ чиновника чи депутата закарбовано поряд із образом злодія чи пройдисвіта. Плюс, майже інстинктивно на питання “навіщо хтось іде до влади?”, більшість українців відповість: “красти”. КиевVласть вирішила розібратися: чим приваблива і кого приваблює влада районного рівня. Протягом 25 тижнів журналісти видання відвідують всі районні ради Київщини, аби поговорити про владу, гроші і життя із головами цих поважних представницьких органів. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю з головою Ставищанської районної ради Віктором Малашем. K V : Розкажіть про бюджетні показники 2016-2017 років. Чи є приріст? За рахунок чого? Віктор Малаш: Бюджет району у 2016 році виконаний у сумі 173,8 млн гривень, що становить 104,7% до уточнених планових показників на звітну дату. Власних коштів ми мали 36,5 млн. Подписывайтесь на новости «Киев V ласть»   За I квартал 2017 року ми маємо бюджет у сумі 50,7 млн гривень, що становить 100,9% від планових показників. Власних надходжень - 7 млн гривень, це 127,6% від плану. Порівняно із аналогічним періодом минулого року ця цифра збільшилась на 3,7 млн. Перевиконання відбулося за рахунок бонусних виплат власникам земельних паїв завдяки укладанню нових договорів оренди на паї, а також співпраці з податковими службами та керівниками підприємств та організацій, які працюють на теренах району, що дало змогу вирішити питання сплати податків. Перевиконання бюджету - це, звісно, добре, але, враховуючи те, що медичної і освітянської державної субвенції не вистачає на утримання освіти та медицини району, ми не змогли направити ці кошти на соціальний розвиток району, адже були вимушені використати на виплату заробітної плати працівникам освітянської та медичної галузей і оплату енергоносіїв. Ставищенський район досі незабезпечений цими коштами з боку держави. K V : Які інфраструктурні проекти будуть реалізовані у 2017 році? Які будуть початі, які завершені? Віктор Малаш: В минулому році за рахунок співфінансування із областю ми провели заміну тепломережі у с. Іванівка та утеплили Ставищенський НВК №1. Багато населених пунктів потребують реалізації подібних проектів, над чим і працюємо спільно з депутатами Київської обласної ради. Є велика потреба у ремонті навчальних закладів та закладів охорони здоров’я, гостра необхідність заміни вікон, дверей та систем обігріву. У 2017 році будуть реалізовані проекти з енергозбереження, а саме: заміна вікон і дверей в навчальних закладах сіл Гейсиха, Стрижавка, Бесідка, Гостра Могила та НВК №2 смт Ставище, котрі включені в програму енергозбереження (підвищення енергоефективності) Київської області на 2017-2020 роки. Також в цю програму включені дитячі садочки сіл Розкішна і Красилівка. Проекти будуть реалізовуватись за рахунок співфінансування обласного та місцевих бюджетів. На даний час вирішується питання проведення капітального ремонту (санації) поліклініки в смт Ставище та капітального ремонту (заміна вікон і дверей) Іванівського опорного навчального закладу за рахунок співфінансування з Державного фонду регіонального розвитку та місцевих бюджетів. На території села Розкішна завершується будівництво полігону твердих побутових відходів. У минулому році область виділила на ці потреби понад 6 млн гривень, найближчим часом чекаємо ще коштів. В цьому році, завдяки включенню в програму поводження з твердими побутовими відходами у Київській області на 2017-2020 роки та виділенню коштів на придбання необхідного обладнання для роботи полігону, сподіваємось, що ми введемо даний полігон в експлуатацію в цьому році, що дасть змогу вирішити проблему утилізації твердих побутових відходів в Ставищенському районі. На превеликий жаль, в районі немає Будинку культури. На його будівництво потрібно великі кошти, яких в бюджеті району немає. На сьогоднішній день питання розміщення районного будинку культури будемо вирішувати за рахунок приміщень санаторно-оздоровчого комплексу “Дружба”, який є комунальною власністю району. K V : Чи працює в районі “Прозорро”? Віктор Малаш: Так, працює. Найчастіше ми користуємося системою електронних закупівель у сфері освіти. Однак, в її роботі є неточності, інколи приходиться проводити повторно процедури, на що йде багато часу, іноді не встигаємо з цієї причини втілювати необхідні проекти. Думаю, систему слід вдосконалити. K V : Розкажіть про проблеми децентралізації. Які громади створюються зараз, чи існують в цьому питанні конфлікти на місцевому рівні? Віктор Малаш: Кабміном в нас затверджено одну об’єднану територіальну громаду (ОТГ) - Ставищенську, із центром у смт Ставище, до неї мають увійти всі населенні пункти району. Проте сьогодні ставлення до ОТГ у людей різне, сільські голови мають сумніви в ефективності цієї реформи. Я їхню позицію підтримую. Річ не в тім, що вони бояться втратити повноваження. Наші громади справді не налаштовані на об’єднання. Раніше всі сільські ради не були самодостатніми. Тільки нещодавно, завдячуючи бюджетній децентралізації, в районі почався процес відродження. Села проводять самостійно ремонти ФАПів, навчальних закладів, доріг, закладів культури. Вони починають жити. Я вважаю, що цей розвиток потрібно підтримати. А при створенні ОТГ у кожного села вже власних коштів не буде, вони будуть зосереджені в центрі. Також багато складнощів виникає через те, що у нас реформи ініціюються не з нижньої ланки, а спускаються “зверху”. Їх не погоджують із місцевими громадами. Одначе, як покращити наше життя краще за інших знаємо ми самі. Вважаю, що перш, ніж проводити реформи, потрібно розробити законодавчу базу. А в нашій державі роблять навпаки. Тому на вибори наша ОТГ у цьому році точно не піде. K V : Чи є в районі земельні скандали? Віктор Малаш: Головною проблемою нашої землі є те, що вона роздається Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області. Районна влада та органи місцевого самоврядування не мають жодного впливу на землі, які розташовані у адміністративних межах відповідних сільських рад (за межами населених пунктів). В районі наразі назріває конфлікт стосовно земель пасовищ. Вони роздаються невідомо кому. Ми розуміємо, що люди в селі тримають худобу і виживають практично на ті кошти, які вона приносить. А в області цього не бачать. Ось у селі Красилівка на сьогоднішній день є понад 150 голів великої рогатої худоби. За нормативами там має бути 125 га пасовищ. Після того, як більша частина земель була роздана та розібрана, залишилось 20-30 га. Така ситуація майже в кожному селі. Неодноразово ми звертались до Головного управління Держгеокадастру Київської області, реакції - нуль. Сільські ради постійно просять передати землю в комунальну власність сільських громад. Отримують відмови. Знову ж таки, поки законодавча база не буде врегульована, питання не вирішиться. K V : Чи є в районі проблеми із виділенням землі учасникам АТО? Віктор Малаш: Проблема справді є, але цим питанням зайнялась постійна комісія Ставищенської районної ради з питань агропромислового комплексу та земельних відносин, тому будемо вирішувати. Якби землі були в розпорядженні в органів місцевого самоврядування, процес видачі землі був би набагато простішим. K V : На вашу думку, чи потрібен мораторій на продаж землі? Віктор Малаш: Поки я двома руками проти його відміни. В нас немає ринку землі. У середньому нашу землю оцінюють у тисячу доларів за 1 га. В Євросоюзі ця цифра 10-15 тис. Всі забули, як під час Другої світової війни німці наш родючий чорнозем вагонами вивозили? Чому так дешево він оцінюється сьогодні? Я вважаю, це спекуляція. Ринок землі з'явиться тоді, коли буде проведена адекватна оцінка її вартості. Можливо, тоді мораторій варто буде відмінити. Хоча б для тих людей, котрі мають ділянки, але не мають спадкоємців. K V : Чи є проблема із створенням госпітального округу? Віктор Малаш: Я не бачу в державі законодавчої бази зі  створення госпітального округу. Нам мають пояснити цю реформу. Хоча б поспілкуватись із головними лікарями, громадою. Ми маємо обслуговуватись у Білоцерківському госпітальному окрузі. Наш район віддалений від Білої Церкви. Звичайно, нам кажуть, що працюватимуть машини швидкої допомоги. Знаючи стан доріг і швидких, то це просто казки. Вже була реформа швидкої допомоги - зробили екстрену і невідкладну. Хіба в Україні вона повноцінно працює? Я вважаю, що перш, ніж проводити нову реформу, потрібно довести до кінця раніше запроваджену. До того ж, мене дуже вразило, коли під час презентації Білоцерківського госпітального округу серед переваг реформи на перше місце ставиться ефект від економії коштів. Наприклад, щорічна економія за рахунок оптимізації, а попросту - скорочення робочих місць, має складати 98 млн гривень. Я думаю, людське життя безцінне і не вимірюється коштами. K V : Наскільки Ставищанський район інвестиційно привабливий? Віктор Малаш: Відомі підприємства нашого району - ТОВ “Ропа Україна”, що займається сільськогосподарською технікою, ЗАТ “Малинове”, яке спеціалізується на виробництві курячих яєць. Також - ТОВ “Насташка” та інші. Звісно, район аграрний. Маємо добрі врожаї. Сільське господарство на сьогодні приносить один з найвагоміших внесків в розвиток економіки нашої держави та наповнення бюджету. Не останню роль відіграє ставлення держави до аграріїв. Якщо не хочуть цю сферу розвивати, то нехай хоча б не заважають робити це сільгоспвиробникам. Враховуючи ситуацію в країні та віддаленість району від обласного центру, інвестори до нас не дуже рвуться. Хоча Ставищенський район є привабливим для вкладання інвестицій і завжди готовий йти назустріч інвесторам. K V : Чи є проблема з підприємствами, які працюють на території Ставищенського району, але сплачують податки у місто? Віктор Малаш: Така проблема є. Вважаю, що підприємство, яке працює на теренах району, має сплачувати податки саме йому. Впливу районна рада на цю ситуацію немає. Це має бути вирішено законодавством України. K V : Чи вирішена проблема зі страйками через підняття вартості проїзду? Віктор Малаш: Ми не маємо повноважень для вирішення цього питання. Але якщо люди звертаються, то ми намагаємось вести перемовини із перевізниками. До Києва вартість проїзду останнім часом підвищилась на 10%, але серйозних страйків в районі не було. Зрозуміло, що ціни на все ростуть. Це потрібно прийняти і усвідомити. K V : Після підвищення мінімальної заробітної платні в районі скоротилась кількість ФОПів? Віктор Малаш: Так, і я думаю така проблема є в усіх районах. ФОПам не вистачає коштів на сплату податків. До того ж, я вважаю, що держава мала не просто підвищити “мінімалку”, але й забезпечити райони відповідними коштами, а не перекладати це на місцеві бюджети. K V : Чи є стабільність в роботі районної ради? Віктор Малаш: В нас представлено сім політичних сил - “БПП “Солідарність”, “Свобода”, Аграрна партія, УКРОП, Радикальна партія Олега Ляшка, “Батьківщина” і “Громадянська позиція”. Коли мене обрали головою районної ради, я відразу сказав депутатському корпусу, що на території району ділити немає чого, а грати в політичні ігри немає часу. Ми маємо працювати на благо жителів Ставищенщини. Я дуже вдячний депутатам, що співпраця налагоджена і конфліктних ситуацій ніхто не створює. Звичайно, бувають дебати з тих чи інших питань. Але це нормальна практика. K V : Чи є конфлікт між РДА і радою? Між селищем і районом? За що? Віктор Малаш: Повноваження ми не ділимо із адміністрацією, вони визначені законом. Бувають різні погляди на якісь ситуації. Але все вирішується, є діалог. Селищна і сільські ради ідуть на співпрацю та допомагають у вирішенні загальнорайонних проблем. Я вважаю, що ми живемо у великій районній рідні. Сьогодні ти керівник ради чи адміністрації, а завтра - звичайний мешканець Ставища. У нас всі один одного знають, тому ми працюємо так, щоб не було соромно дивитись односельцям у вічі. K V : Чи є у Ставищенському районі проблеми, про які не чують на обласному рівні? Чи є співпраця з облдержадміністрацією? Віктор Малаш: Так. Просили вирішити питання із землями пасовищ. Можливо, вони й не мають впливу на Держгеокадастр, але могли хоча б спробувати. З питань проведення реформ обласна влада з нами не співпрацює, навіть з тими самими госпітальними округами. Поки не написали офіційне звернення із головами районів, ніхто й не поворухнувся. Провели слухання, але скоріше “для галочки”. Нічого вирішено не було. K V : З якою метою Ви прийшли до влади? Як бачите свою подальшу кар’єру? Віктор Малаш: Основна моя мета - працювати на благо громади. Ми, спільно з депутатами райради, хочемо зберегти якомога більше соціальних об’єктів та робочих місць. Особистих амбіцій не маю. Як застерігав колись Конфуцій - не дай вам Боже жити в епоху змін. Насправді із цими “реформами” стає працювати все тяжче. Та, звичайно, не потрібно здаватись. В час, відведений мені на роботу головою районної ради, буду робити все можливе для соціального, культурного і економічного розвитку громади Ставищенського району. Нікуди звідси їхати я не збираюсь. Я не великий політик, скоріше - завзятий господарник. Та й по життю оптиміст, тому вірю, що район буде розвиватись, не зважаючи ні на що, а рівень життя людей ставатиме кращим. Ч итайте: Наталія Баласинович: Не виключаю, що робота в районі буде стартом для майбутньої політичної кар'єри Олександр Гулак: Не буду займатись політикою до 65 років Владислав Байчас: В Бориспільському районі відбувається не децентралізація, а централізація Сергій Гришко: У Броварському районі занепадає ринок землі Віктор Грицай: “Треба лише 47 мільйонів, аби ніяких заморських біженців в Яготинському районі точно не було” Володимир Замирайло: “Громади у Богуславському районі спроектовані “методом склянки” Наталiя Жубер: “В Тетіївському районі немає жодного водного об'єкту, у користувача якого були б усі необхідні документи” Володимир Гуменюк: “Система Prozorro дисциплінує, але людей все рівно цікавить, як її обійти” Петро Качкалда: “Вже давно стоять Боїнги, напаковані грошима під зняття мораторію на продаж землі” Олександр Івченко: “Цього року, думаю, створення Згурівської ОТР очікувати не варто” Володимир Кузьменко: “Обласній владі варто звертати більше уваги на віддалені райони Київщини” Іван Семцов: “Якщо дозволити продаж землі, то іноземці полізуть нам на голову зі своїми низькими відсотками на кредити” Віталій Гринчук: “Держава створює ОТГ по циркулю, не враховуючи історичні та економічні показники сіл” Георгій Єрко: “Вважаю, що процес децентралізації затягнувся” Валентина Усик: “Миронівський район в області не чують, не бачать і як можуть ігнорують” Фото: stavrayrada.in.ua Киев V ласть
НовостиНовости
 События
 Политика
 Экономика
 Происшествия
 Наука и Новые технологии
 Спорт
 Здоровье
 Культура
 Фоторепортаж
 В мире
УкраинаНовости - Украина
 События
 Политика
 Экономика
 Происшествия
 Наука и Новые технологии
 Спорт
 Здоровье
 Культура
 Фоторепортаж
 В мире
РоссияНовости - Россия
 События
 Политика
 Экономика
 Происшествия
 Наука и Новые технологии
 Спорт
 Здоровье
 Культура
 Фоторепортаж
 В мире
ОБЪЯВЛЕНИЯОБЪЯВЛЕНИЯ
ПОДАРКИПодарки
Открытки, пожелания и поздравления от WEBPLUS.INFO Подарки: мобильники и аксесуары, полифонические мелодии, игры для молильника, картинки и заставки ПОДАРКИ    on-line библиотека БИБЛИОТЕКА    Тематические календари праздников, дат и событий КАЛЕНДАРИ    Наш проект О ПРОЕКТЕ    Форма обратной связи ОБРАТНАЯ СВЯЗЬ