Ми футбол із кумом любимо

-Давай, куме, м’яч футбольний купимо! -

Тренувалися ми з кумом аж три дні

Бив я кумові в ворота, кум – мені

І такого ми з ним класу досягли

Що й самі собі страшними вже були

***

Тож пішли ми у команду «Урожай»

І сказали капітанові: - Приймай! –

Капітан оглянув кума і мене

- Ось вам м’ячик. Хто сильніше фугоне? –

Кум підскочив, закричав: - Фізкультпривіт! –

Та футболом капітана – у живіт…

Як водою капітана відлили

Він сказав: - Обох приймаю. Ви – орли!

Всі були б такі в команді «Урожай»,

Ми б поклали на лопатки Уругвай,

Перу, Мексику, і Чілі, й Парагвай

Завтра в нападі ти гратимеш, орел!

Приїздить до нас команда «Мукомел»… -

***

Гей, як вийшов же на поле «Урожай»!

Кум дев’ятка, я – семірка, правий край

Кум попереду, я ззадубіжимо

Кум наліво, я направо – куємо.

Я в офсайді, кум на вихід подає,

Я пасую, кум шурує – штука є!

Кум обрав для себе тактику круту:

Як не влучить у коліно – б’є в п’яту.

Громові шумлять овації кругом,

Як він ріже кутові «сухим листом».

***

Кум від злості вже аж зуби вишкіря –

Все ніяк не костильне воротаря

Він літає, він встигає всюди й скрізь.

Дав об штангу головою, штанга – трісь!

Повалив ворота к бісу той удар.

Б’ється в сітці, як рибина, воротар.

Тут суддя на нас зненацька як стрибне!

Ухопив за руки кума і мене:

-Годі бити! «Урожай» ваш переміг!

У противників – ні рук уже, ні ніг. –

Кум трясеться: - Накладу я ще й судді…-

Я питаю: - А хто ж приз нам дасть тоді?

Він і так уже, сердешний, шкутильга,

В нього права не згинається нога. –

А суддявесь час не зводитьз нас очей,

Просить: - Братці, в мене ж четверо дітей!

***

Через день летіла звістка з краю в край,

Що розігнано команду «Урожай».

Хто нам скаже, що ми з кумом не орли??

Дві команди одним духом рознесли!

(Павло Глазовий)